не давати впасти

1) тк. недок. ( підпирати) to support, to bear, to carry, to hold up, to prop up

2) ( не давати впасти) to support

3) ( не давати припинятися) to maintain, to keep up, to sustain

4) ( схвалювати) to support; (кандидатуру, думку тж.) to back up, to second, to advocate, to uphold, to countenance, to give countenance (to); (вчення, справу) to espouse

5) ( допомагати) to help, to support

пасть

1) падати (неспр. ласк. падатоньки), пасти, упадати, упасти, спадати, спасти, (понемногу или под что) опадати, підпадати, підпасти, (валиться) валитися, повалитися. [Шуміла вода, спадаючи в глиб (Грінч.). Енергія в його спадала (Коц.). Прилетіла пава, в головоньках пала. Мури повалилися. Сніг підпадає потроху]; (о тумане, сумраке) падати, (у)пасти, западати, запасти, лягати, лягти. [Запав (пав) туман на річеньку. Морок ночи пав на землю]; (о лучах) падати, (у)пасти, спадати, спасти, западати, запасти. [Сонячне проміння золотим дощем спадає (Ворон.). Туди ніколи не западало сонячне світло (Л. Укр.)]; (в нравств. смысле) падати, (у)пасти, занепадати, занепасти, ледащіти, зледащіти, пускатися, пуститися берега; (вниз головой) сторчака, стовбура давати, дати. Ни село, ни пало, дай бабе сало - ні сіло, ні пало, дай, бабо, сала. На него -дает большая ответственность - на його падає (лягає) велика відповідальність. Тень горы -дает на долину - тінь від гори падає (спадає) на долину. -ть к чьим ногам - упадати, упасти в ноги кому, припадати, припасти кому до ніг, (порывисто) опукою в ноги кому впасти. [До Кішки Самійла прибуває, у ноги впадає]. -ть ниц - падати, упадати, впасти ниць, припадати, припасти ниць, простелитися. [Припали всі ниць. Вона простелилася лицем до землі (Крим.)]. -ть как пласт (распростершись) - крижем падати,упадати, упасти, стелитися. [Його мати старенька крижем упадає]. Западная империя -ла под натиском варваров - західня імперія впала (повалилася) під тиском варварів. Рабочее правительство в Англии -ло - робітничий уряд в Англії впав. Крепость -ла - фортеця впала. -ть в обморок - зомлівати, зомліти. См. Обморок;

2) (о перьях, шерсти) падати, вилазити, лізти, вилізти. [Волосся лізе];

3) (умирать) падати, пасти, минутися, (сов. о мног.) вилягти. Срв. Дохнуть. [Виляже вся наша худоба. Корова минулася. І падеш ти, як пали герої (Черняв.)]. Пасть в бою - полягти, (по)лягти трупом, лягти головою (в бою). Он пал мёртвый - він ліг трупом;

4) (понижаться, умаляться) підупадати, підупасти, занепадати, занепасти. См. Понижаться. Царства -ют, а новые возникают - царства занепадають, а повстають нові. Барометр, термометр -дает - барометр, градусник знижується. Мороз -дает, пал - мороз легшає, меншає, пускає(ться), мороз пересівся. Уровень -дает - рівень низиться, знижується. Цены - дают - ціни спадають, знижуються, нижчають. -дать, пасть в цене - з ціни спадати, спасти з грошей виходити, вийти, гроші губити. [Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить]. -дать духом - занепадати, занепасти духом, упадати, упасти на дусі, вонпити (духом), звонпити (духом), знижатися, знизитися духом. [Пандар злякався, звонпив, замішавсь (Котл.)];

5) пасть на кого (отразиться на ком) - окошитися, покошитися на кому, скластися на кому. [Гляди, щоб ці гулянки на твоїй голові не окошилися (Мирн.). На тобі все покошиться. На ньому все лихо і складеться (Квітка)]. Пролитая им кровь -дёт на его же голову - кров, що він пролив (пролляв), на його-ж голову і впаде. Жребий пал на него - випало (дісталось) йому, жеребок на його впав, жеребок йому випав, діставсь. Подозрение пало на него - підзор упав (підозріння впало) на його. Падающий - той, що падає, падущ[ч]ий. -ая звезда - летюча зоря, падуча зоря. См. Метеор, Павший - см. Павший.

* * *

несов.; сов. - п`асть

1) па́дати, упа́сти

2) ( об атмосферных осадках) па́дати (несов.); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; (о дожде, снеге) іти́, пройти́; (несов.: о снеге, тумане, росе) упа́сти

3) (несов.: о крепости) упа́сти; ( быть свергнутым - о правительстве) бу́ти пова́леним

4) (спадать, ослабевать) па́дати, упа́сти, спада́ти, спа́сти; ( уменьшаться) зме́ншуватися, зме́ншитися

5) (несов.: о волосах, зубах) випада́ти

6) (несов.: ниспадать) па́дати, спа́дати

7) (приходиться на чью-л. долю) припада́ти, припа́сти, несов. па́дати; ( выпадать) випада́ти, ви́пасти

8) ( приходить в упадок) занепада́ти, занепа́сти, підупада́ти, підупа́сти

9) ( дохнуть - о животных) здиха́ти, здо́хнути

1. n

1) патока

2) нудотність, єлейність (у поводженні)

3) протиотрута

2. v

1) намазувати патокою

2) давати дозу патоки і сірки (як ліки)

3) ловити на патоку (комах)

* * *

1) патока

2) нудотність, солодкуватість ( у звертанні)

3) icт. протиотрута

1) намазувати патокою

2) давати дозу (сірки,) патоки ( як ліки)

3) ловити ( комах) на патоку

1. n

1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина

2) проламування, пробивання

3) прорив

4) перерва, пауза

5) розкол; розрив відносин (стосунків)

6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження

7) амер. раптове падіння цін (на біржі)

8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)

9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода

10) ділянка зораної землі

11) амер., розм. крадіжка зі зломом

12) розм. велика кількість (чогось)

13) геол. розрив, порушення

14) екіпаж з двома поздовжніми лавами

2. v (past broke; p.p. broken)

1) ламати (ся); зламувати (ся); розбивати (ся)

2) розривати (ся); проривати (ся)

3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися

4) псувати, робити непридатним

5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку

6) вдиратися, уломлюватися

7) ослабляти

8) починатися, наставати

9) вибухати, ударяти (про грозу)

10) розоряти, призводити до банкрутства

11) збанкрутувати

12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)

13) вириватися, зриватися

14) тікати

15) розпукуватися

16) траплятися, відбуватися

17) порушувати (обіцянку)

18) розм. розмінювати (гроші)

19) повідомити (щось)

20) розпушувати, копати (грунт)

21) з'являтися (на поверхні)

22) різати на шматки

23) м'яти, тіпати, терти

24) побивати (рекорд)

25) ел. переривати (струм); вимикати; розмикати (ланцюг)

26) розкривати (таємницю)

* * *

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)

1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив

2) перерва (тж. у школі); пауза

3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу

4) вірш. цезура

5) розкол; розрив відносин

6) перша поява

7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження

8) несподівана, раптова зміна

9) втеча (з в'язниці; тж. break out)

10) aмep. бірж. раптове падіння цін

11) aмep. передача голосів іншому кандидатові

12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок

13) ділянка поораної землі ( під пасовище)

14) aмep. крадіжка зі зломом

15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)

16) гра об борт ( хокей)

17) гeoл. розрив, порушення; малий скид

18) перехід коня з одного кроку на інший

19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударів

1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)

2) (тж. break up) розбивати; розбиватися

3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися

4) псувати, ламати, робити непридатним

5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)

6) ( into) вриватися, вламуватися

7) послабляти; слабшати; припинятися

8) розсіюватися, розходитися; проходити

9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)

10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні

11) вириватися, тікати (тж. break out)

12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)

13) лопатися, давати паростки

14) траплятися, відбуватися

15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)

16) лiнгв. перейти в дифтонг

17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)

18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)

19) зломити (опір; тж. break down)

20) повідомляти ( звістку)

21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)

22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати

23) зідрати ( шкіру)

24) з'являтися ( на поверхні)

25) різати на шматки (дичину, птаха)

26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)

27) гipн. відбивати ( породу)

28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)

29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)

30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь

31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудь

1) рама для виїждження коней

2) великий відкритий екіпаж з двома поздовжніми лавами

1) брейк, сольна імпровізація в джазі

2) брейк ( танець)

1) патока

2) нудотність, солодкуватість ( у звертанні)

3) icт. протиотрута

1) намазувати патокою

2) давати дозу (сірки,) патоки ( як ліки)

3) ловити ( комах) на патоку

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *